Формування основ здорового способу життя

28.10.2021

Зміцнити здоров'я людини в дитинстві, не допускати,

щоб дитина вступила в юність кволою і млявою, -

це означає дати їй усю повноту життєвих радощів.

В.О.Сухомлинський

Проблема розвитку особистості належить до фундаментальної в педагогічній, соціальній, політичній, культурній сферах життя. Саме тому в центрі уваги перебувають як базові, так і нові підходи до визначення пріоритетних завдань сприяння розвитку фізичного, психологічного, духовного, морального здоров'я підростаючого покоління. Незважаючи на те, що цінність здоров'я у всі часи є визначальною й не потребує наукових переконань, активна життєва позиція, спрямована на його збереження та зміцнення, у багатьох людей не відповідає розумінню важливості цієї проблеми. Постає завдання формування здорового способу життя як умови збереження української нації, її духовного оновлення.

Стан здоров'я школярів у сучасній Україні викликає занепокоєння як у лікарів, так і педагогів. Про це свідчать матеріали засобів масової інформації, а також статистичні дані, які стверджують, що за час навчання в школі кількість здорових дітей зменшується в 4-5 разів. Така ситуація обумовлена важким соціально-економічним станом українців, збільшенням кількості соціально-небезпечних сімей, кризою духовних цінностей, зниженням рівня моральних цінностей населення. Статистичні дані свідчать, що на сьогодні лише 6-8 % учнів, які закінчують загальноосвітні заклади, визнані здоровими, кожен другий має морфо функціональну патологію, 42 % - хронічні захворювання.

За останні роки з'явилось багато нових предметів, збільшився обсяг інформаційних навантажень, різко зросли інтенсивність та емоційна напруга навчального процесу; безумовно, погіршення стану здоров'я школярів не можна пов'язувати тільки з негативним впливом «шкільних факторів». Необхідно враховувати і несприятливі соціально-економічні умови життя багатьох родин, і негативний вплив економічних факторів, і порушення стану здоров'я, і знижений адаптивний ресурс більшості дітей-учнів першого класу, якість харчування, спадковість і низку інших факторів. Це визначає важливість і значущість шкільних факторів ризику.

Щороку до лав Збройних Сил України за станом здоров'я не призивається кожний четвертий юнак призовного віку. Тільки протягом останніх п'яти років на 41 % збільшилася кількість учнівської та студентської молоді, віднесеної за станом здоров'я до спеціальної медичної групи.

До загальної кількості факторів, що негативно впливають на здоров'я школярів, на думку науковців Е.М.Вайнер, О.Д.Дубогай, К.І.Іванова, А.М.Куликов, Є.О.Ямбург та інших, належить перевантаження дітей навчальними заняттями, авторитарний стиль взаємин між педагогами та учнями, недостатнє врахування їх вікових та індивідуальних особливостей під час навчання та виховання.

Ситуація, що склалася, має не тільки об'єктивні, але й суб'єктивні причини, що пов'язані з системою ціннісних орієнтацій, що існує, та особливостями менталітету наших громадян.

З метою поліпшення здоров'я населення, і зокрема, дітей та молоді, в Україні щорічно приймається десятки важних документів у цій сфері. Наприклад, лише у 2000 році було прийнято понад 120 нормативно-правових актів, що безпосередньо стосуються здоров'я населення. Серед головних можна назвати:

Основи законодавства України про охорону здоров'я, що встановлюють принципові підходи до організації діяльності у цій сфері на рівні кращих світових стандартів, законодавчо регламентують забезпечення здорових і безпечних умов життя, сприяють утвердженню здорового способу життя населення;
Закони України:

«Про охорону дитинства»
«Про фізичну культуру і спорт»
«Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів»
«Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними»
«Про соціальну роботу з дітьми та молоддю»
«Про захист населення від інфекційних хвороб»
«Про психічну допомогу»
«Про внесення змін до Закону України «Про запобігання захворюванню на СНІД та соціальний захист населення»
«Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення»
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення законодавства з питань діяльності закладів охорони здоров'я»
«Національна стратегія реформування системи охорони здоров'я в Україні на період 2015-2020 років»

Укази Президента України:

Про невідкладні заходи щодо запобіганню поширенню ВІЛ-інфекції/СНІДу
Концепція розвитку охорони здоров'я населення України
Про оголошення в Україні 2002 року Роком боротьби зі СНІДом
Про додаткові заходи щодо посилення боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом
Про невідкладні додаткові заходи щодо зміцнення моральності в суспільстві та утвердження здорового способу життя

Постанови та розпорядження Кабінету Міністрів України:

Концепція безпечного материнства
Концепція проекту Закону України «Про оздоровлення та відпочинок дітей»
Концепція «Школи здорового способу життя та безпеки життєдіяльності»
Міжнародний проект «Європейська мережа шкіл сприяння здоров'я в Україні»
«Деякі питання електронної системи охорони здоров'я» (25.04.2018)
«Деякі питання щодо договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій» (25.04.2018)
«Про затвердження вимог до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення» (28.03.2018)
Положення про організацію і проведення профілактичних щеплень

Накази МОН України:

Про формування здорового способу життя дітей та молоді і заборону тютюнопаління в навчальних закладах та установах Міністерства освіти і науки України
Концепція формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
Про заборону тютюнопаління в навчальних закладах і установах Міністерства освіти і науки України і затвердження заходів щодо проведення антинікотинової інформаційно-освітньої та профілактичної роботи серед дітей, учнівської та студентської молоді
Про затвердження Порядку вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форми декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу
Про затвердження Порядку надання первинної медичної допомоги

Освітня галузь «Основи здоров'я і фізична культура» Державного стандарту початкової загальної освіти «забезпечує свідоме ставлення до свого здоров'я як найвищої соціальної цінності. Сприяє фізичному розвитку дитини, формує основи здорового способу життя».

Основними принципами формування здорового способу життя вважаються такі:

гуманізм;
природовідповідність;
культуровідповідність;
цілісність і єдність;
включення особистості у значущу діяльність;
безперервність;
достатність.

Таким чином, педагогічне осмислення проблеми управління організацією навчально-виховної роботи школи з формування здорового способу життя та зміцнення здоров'я учнів дозволило виявити ряд протиріч між:

об'єктивною необхідністю формування здорового способу життя та недостатньою розробленістю даної проблеми в педагогічній науці;
прагненням учнів до самореалізації в систематичній оздоровчій діяльності та відсутністю цілеспрямованої роботи над системою формування здорового способу життя учнів;
необхідністю організації роботи зі здорового способу життя у процесі навчання та недостатнім рівнем убезпечення педагогічних умов, що забезпечують цю діяльність.

Гуманізація освіти потребує збереження та зміцнення здоров'я учнів, формування в них умінь та навичок здорового способу життя.

Особливої уваги потребує стан здоров'я молодших школярів. Серед умов, що впливають на погіршення здоров'я дітей, визначається:

гіподинамію (недостатня рухова активність);
значне навчальне навантаження в школі та вдома;
нераціональне харчування;
недотримання режиму сну, навчання, відпочинку.

Формування навичок здорового способу життя реалізується в початковій школі через інтегрований курс «Основи здоров'я».

Отже, актуальність цієї проблеми обумовлена гострою потребою у зміні програмних підходів та визначенні пріоритетних напрямків у вихованні молодого покоління та просвітницької роботи серед батьків. Дуже необхідне виховання у населення України відповідних мотиваційних та поведінкових характеристик, активної соціальної орієнтації на здоровий спосіб життя.

Результати різноманітних досліджень дають можливість стверджувати, що традиційна система освіти здебільшого орієнтована на здобуття знань та інформації, а формування життєвих умінь і навичок недостатнє, рівень підготовки дітей до самостійного життя не відповідає сучасним вимогам. Протягом останніх десятиліть система в галузі здоров'я використовувала стратегію профілактики захворювань та травматизму на основі навичок. Поступово стверджується підхід до розуміння здоров'я через здоровий спосіб життя.

Дослідження вітчизняних та зарубіжних науковців доводять, що здоров'я людини безпосередньо залежать від її способу життя. Найповніше взаємозв'язок між способом життя та здоров'ям знайшов своє відображення в понятті здоровий спосіб життя.

Виділяють життєві компетентності, що сприяють здоровому способу життя:

Життєві навички, що сприяють фізичному здоров'ю.
Життєві навички, що сприяють соціальному здоров'ю.
Життєві навички, що сприяють духовному та психічному здоров'ю.

Поняття «життєві навички» на сьогодні ще не стало категорією якоїсь конкретної науки та не має усталеного визначення, одностайно сприймалося б фахівцями в Україні. Але цілком зрозуміло, що це поняття інтегрує навички, що стосуються різних складових людського буття та дають змогу розв'язувати завдання адаптації та розвитку, а також збереження здоров'я на сучасному етапі розвитку суспільства.

Вивчення позитивного досвіду й формування наукового розуміння культури здоров'я учнів є актуальною проблемою.

Провівши аналіз досліджень сутності поняття «культура здоров'я» авторів Н. Полтовцевої, В. Царевського, І. Новосьолової, Н. Горкуші, можна зробити такі висновки:

Культура здоров'я виражається в конструктивній поведінці людини, що сприяє попередженню й подоланню хвороб.
Ціннісний потенціал культури здоров'я - це сукупність духовно-моральних суспільних цінностей.
Цінністю культури здоров'я стає активне тривале життя з реалізацією внутрішнього потенціалу.
Основа культури здоров'я - усвідомлене ціннісне ставлення людини до власного здоров'я.
Необхідністю для формування культури здоров'я є ведення здорового способу життя.
Показник культури здоров'я - загальна культура людини, виражена в достатньому рівні фізичного, психічного, духовно-морального та соціального розвитку.

Педагог повинен обов'язково враховувати у своїй роботі той факт, що культура здоров'я складається із трьох складових елементів: когнітивного, креативного, конативного.

Безумовно, культура здоров'я молоді на високому рівні не з'являється сама собою, а розвивається в результаті активної систематичної роботи учнів над собою та цілеспрямованою взаємодією з оточуючими людьми, а особливо з педагогами. Тому процес виховання культури здоров'я підростаючого покоління передбачає наявність викладача, який має високий рівень культури здоров'я як важливої складової його загальної та професійної культури.

За визначенням Всесвітньої організації охорони здоров'я, життєві навички - це здатність до адаптивної та позитивної поведінки, що дає можливість індивідуумам ефективно розв'язувати проблеми та долати повсякденні труднощі.

За змістом навички можна поділити на інтелектуальні (здатність висловлювати свої думки, аналізувати ситуації й приймати правильне рішення щодо їх розв'язання); технічні (уміння виконувати фізичні вправи, вести «Щоденник здоров'я» та інше); практичні (надавати першу медичну само і взаємодопомогу, визначати індивідуальний рівень здоров'я тощо).

Опанування вмінь і навичок відбувається у процесі різноманітної діяльності вихованців. Систематичне та цілеспрямоване тренування учнів забезпечує перетворення знань на навички. Практичне застосування знань та навичок в освітньому процесі забезпечує їх перетворення на уміння.

Знання та уміння є необхідною, але недостатньою умовою формування навичок. Наступним необхідним кроком у реалізації освіти на основі життєвих навичок є вироблення ставлення до набутих знань, розуміння їх життєвої необхідності.

Ставлення - це особистісні погляди, стереотипи, уявлення, переконання, забобони, суб'єктивні оцінки суперечностей (що подобається, що не подобається, добре чи погане, важливе чи неважливе, заслуговує на увагу чи ні тощо). Ставлення містить також ціннісні настанови, переконання, соціальні та субкультурні норми, права, очікування та мотивації. Ставлення на передбачу вальному рівні зумовлює певні дії або реакції людей. Наприклад, повага до свого тіла та висока оцінка важливості догляду за ним є суттєвим фактором збереження особистого здоров'я, активного функціонування організму та високого рівня працездатності.

На основі знань, умінь та ставлень можуть бути сформовані необхідні для збереження здоров'я життєві навички як здатність практикувати конкретні моделі поведінки. Вони містять життєві та специфічні практичні навички, що стосуються здоров'я, наприклад: надання першої медичної допомоги, дотримання гігієни тощо.

Набуття життєвих навичок є поступовим, поетапним процесом, що супроводжує, а в деяких випадках визначає, період особистісного зростання. Для підвищення ефективності формування навичок цей процес має бути неперервним та несуперечливим. На формування навичок впливає багато чинників, що взаємодоповнюються (родина, школа, позашкільні установи), а також чинників, що протидіють або конкурують (територіальні кампанії, асоціальні та дисфункційні родини). Тому до аспектів формування життєвих навичок долучається також необхідність вироблення навичок нейтралізації чи мінімізації можливого впливу на дитину. Позитивну роль у цьому процесі має відігравати робота з батьками учнів. Роз'яснення батькам необхідність та шляхів формування життєвих здоров′язберігаючих навичок у дітей значно полегшить роботу вчителя з учнями.

Отже, зміцнення здоров'я та формування вмінь і навичок здорового способу життя у молодших школярів є необхідною умовою реалізації оздоровчої функції початкової школи.

Формування свідомого та відповідального відношення до здоров'я має починатись з раннього дитинства, поступово входити до системи світогляду, ставати складовою частиною загальної культури, духовного світу людини. Саме рівень загальної культури обумовлює поведінку, стиль життя і, в решті решт, стан здоров'я людини. Починати зміни ніколи не пізно, адже відновні можливості організму людини невичерпні.
Йдеться про необхідність навчити кожну людину науці здоров'я. Така наука має назву валеологія (від лат.Valeo - бути здоровим). Розглядається необхідність планомірного та цілеспрямованого впливу на свідомість і поведінку людини з метою формування у нього певних настанов, понять, принципів, ціннісних орієнтацій, які забезпечують необхідні умови для збереження, зміцнення і відтворення здоров'я. Мета - сформувати здоровий спосіб життя для покращення якості життя, попередження хвороб та передчасної смертності в майбутньому.

Відношення до свого здоров'я є частиною загальної культури людини. Базова валеологічна освіта передбачена шкільною програмою і дає дитині головні поняття про способипідтримкиздоров'я.

Гурткова робота націлена на поглиблення знань дітей про методи збереження здоров'я, підготовку до сімейного життя, фактори ризику розвитку захворювань, тяжкі наслідки шкідливих звичок, ризикованої поведінки. Поєднання освітньої гурткової роботи з уроками фізкультури є, можливо, оптимальним для формування здорового способу життя дитини.

Перед усе, для гармонійного розвитку дитині необхідний рух. Він стимулює здатність дитини мислити, мовний апарат. Ще змалечку турботливі батьки грають з малечею в пальчикові ігри, усвідомлюючи, що це, як ніщо інше, сприяє його розвитку. Більш старшим дітям, як повітря, необхідний рух. Тіло дитини, його постава, пози, які він приймає, є зовнішнім виразом психоемоційного душевного стану. В теперішній, дуже непростий навіть для дорослих, час діти все частіше переживають почуття, для них не характерні: душевний біль, самотність, пригніченість, беззахисність. Надмірні психологічні навантаження не сприймаються свідомістю дитини, придушуються. Такі приховані почуття, емоції створюють напругу м'язівта енергетичні блоки. Дитина відчуває фізичний дискомфорт, який проявляє себе напругою м'язової тканини, порушенням функції внутрішніх органів і систем, болем, а пізніше - і психосоматичними захворюваннями. Дуже важливо своєчасно помітити зміни, що виникають на рівні фізичного тіла у вигляді порушення постави, деформації хребта, плоскостопості, скривлення ніг, порушення поз стоячи і сидячи, що приводить до гравітаційних сколіозів. Сколіози діагностують зараз у більшості дітей. Гурткова робота з дітьми дозволяє, використовуючи прості діагностичні прийоми, виявити симптоми сколіозу і навчити дитину методам корекції. Це декілька фізичних вправ, які при постійному їх виконанні дають позитивний результат.

Протягом навчання в школі кількість дітей з хворим серцем збільшується в 2,3 рази, ендокринними захворюваннями - вдвічі. В світі налічується 155 млн дітей з надмірною вагою та ожирінням. Вчителі та батьки можуть вплинути на ситуацію, допомогти дітям шляхом зниження впливу головних факторів ризику розвитку серцевих захворювань. Вони, за рекомендацією Всесвітньої організації охорони здоров'я, можуть постійно контролювати вагу тіла дітей, забезпечувати здорове харчування, регулярну фізичну активність. Необхідно якомога більше рухатись: навіть 12 хвилин щоденних занять фізкультурою, як рекомендують спеціалісти з профілактичної медицини, подовжують здорове життя на 5-6 років, а 10 тис. кроків на день в спортивному темпі - найдешевша ціна здоров'я.